| осатані́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: осатаніти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осатані́лий | осатані́ла | осатані́ле | осатані́лі |
| родовий | осатані́лого | осатані́лої | осатані́лого | осатані́лих |
| давальний | осатані́лому | осатані́лій | осатані́лому | осатані́лим |
| знахідний | осатані́лого, осатані́лий | осатані́лу | осатані́ле | осатані́лих, осатані́лі |
| орудний | осатані́лим | осатані́лою | осатані́лим | осатані́лими |
| місцевий | на/в осатані́лому, осатані́лім | на/в осатані́лій | на/в осатані́лому, осатані́лім | на/в осатані́лих |
| [розм.] | ||||