| осви́станий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осви́станий | осви́стана | осви́стане | осви́стані |
| родовий | осви́станого | осви́станої | осви́станого | осви́станих |
| давальний | осви́станому | осви́станій | осви́станому | осви́станим |
| знахідний | осви́станий, осви́станого | осви́стану | осви́стане | осви́стані, осви́станих |
| орудний | осви́станим | осви́станою | осви́станим | осви́станими |
| місцевий | на/в осви́станому, осви́станім | на/в осви́станій | на/в осви́станому, осви́станім | на/в осви́станих |