| | |
| осво́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осво́юватися, осво́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осво́юймося, осво́юймось |
| 2 особа | осво́юйся, осво́юйсь | осво́юйтеся, осво́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осво́юватимуся, осво́юватимусь | осво́юватимемося, осво́юватимемось, осво́юватимемся |
| 2 особа | осво́юватимешся | осво́юватиметеся, осво́юватиметесь |
| 3 особа | осво́юватиметься | осво́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осво́ююся, осво́ююсь | осво́юємося, осво́юємось, осво́юємся |
| 2 особа | осво́юєшся | осво́юєтеся, осво́юєтесь |
| 3 особа | осво́юється | осво́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осво́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осво́ювався, осво́ювавсь | осво́ювалися, осво́ювались |
| жін. р. | осво́ювалася, осво́ювалась |
| сер. р. | осво́ювалося, осво́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осво́ювавшись |
