| | |
| осво́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осво́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осво́юймо |
| 2 особа | осво́юй | осво́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осво́юватиму | осво́юватимемо, осво́юватимем |
| 2 особа | осво́юватимеш | осво́юватимете |
| 3 особа | осво́юватиме | осво́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осво́юю | осво́юємо, осво́юєм |
| 2 особа | осво́юєш | осво́юєте |
| 3 особа | осво́ює | осво́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осво́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осво́ював | осво́ювали |
| жін. р. | осво́ювала |
| сер. р. | осво́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осво́юваний |
| Безособова форма |
| осво́ювано |
| Дієприслівник |
| осво́ювавши |
