| | |
| осво́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осво́їтися, осво́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осво́ймося, осво́ймось |
| 2 особа | осво́йся, осво́йсь | осво́йтеся, осво́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осво́юся, осво́юсь | осво́їмося, осво́їмось, осво́їмся |
| 2 особа | осво́їшся | осво́їтеся, осво́їтесь |
| 3 особа | осво́їться | осво́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осво́ївся, осво́ївсь | осво́їлися, осво́їлись |
| жін.р. | осво́їлася, осво́їлась |
| сер.р. | осво́їлося, осво́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осво́ївшись |
