| | |
| осві́дчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осві́дчуватися, осві́дчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осві́дчуймося, осві́дчуймось |
| 2 особа | осві́дчуйся, осві́дчуйсь | осві́дчуйтеся, осві́дчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осві́дчуватимуся, осві́дчуватимусь | осві́дчуватимемося, осві́дчуватимемось, осві́дчуватимемся |
| 2 особа | осві́дчуватимешся | осві́дчуватиметеся, осві́дчуватиметесь |
| 3 особа | осві́дчуватиметься | осві́дчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осві́дчуюся, осві́дчуюсь | осві́дчуємося, осві́дчуємось, осві́дчуємся |
| 2 особа | осві́дчуєшся | осві́дчуєтеся, осві́дчуєтесь |
| 3 особа | осві́дчується | осві́дчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осві́дчуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осві́дчувався, осві́дчувавсь | осві́дчувалися, осві́дчувались |
| жін. р. | осві́дчувалася, осві́дчувалась |
| сер. р. | осві́дчувалося, осві́дчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осві́дчувавшись |
