| | |
| осві́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осві́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осві́жуймо |
| 2 особа | осві́жуй | осві́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осві́жуватиму | осві́жуватимемо, осві́жуватимем |
| 2 особа | осві́жуватимеш | осві́жуватимете |
| 3 особа | осві́жуватиме | осві́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осві́жую | осві́жуємо, осві́жуєм |
| 2 особа | осві́жуєш | осві́жуєте |
| 3 особа | осві́жує | осві́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осві́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осві́жував | осві́жували |
| жін. р. | осві́жувала |
| сер. р. | осві́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осві́жувавши |
