| | |
| осві́тлюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осві́тлюватися, осві́тлюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | осві́тлюватиметься | осві́тлюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | осві́тлюється | осві́тлюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осві́тлюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осві́тлювався, осві́тлювавсь | осві́тлювалися, осві́тлювались |
| жін. р. | осві́тлювалася, осві́тлювалась |
| сер. р. | осві́тлювалося, осві́тлювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осві́тлювавшись |
