| осеви́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осеви́й | осева́ | осеве́ | осеві́ |
| родовий | осево́го | осево́ї | осево́го | осеви́х |
| давальний | осево́му | осеві́й | осево́му | осеви́м |
| знахідний | осеви́й, осево́го | осеву́ | осеве́ | осеві́, осеви́х |
| орудний | осеви́м | осево́ю | осеви́м | осеви́ми |
| місцевий | на/в осево́му, осеві́м | на/в осеві́й | на/в осево́му, осеві́м | на/в осеви́х |