| | |
| осели́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осели́тися, осели́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оселі́мося, оселі́мось, оселі́мся |
| 2 особа | осели́ся, осели́сь | оселі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оселю́ся, оселю́сь | оселимо́ся, оселимо́сь, осели́мся |
| 2 особа | осели́шся | оселите́ся, оселите́сь |
| 3 особа | осели́ться | оселя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осели́вся, осели́всь | осели́лися, осели́лись |
| жін.р. | осели́лася, осели́лась |
| сер.р. | осели́лося, осели́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осели́вшись |
