| осе́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | осе́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осе́люймо | |
| 2 особа | осе́люй | осе́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осе́люватиму | осе́люватимемо, осе́люватимем |
| 2 особа | осе́люватимеш | осе́люватимете |
| 3 особа | осе́люватиме | осе́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осе́люю | осе́люємо, осе́люєм |
| 2 особа | осе́люєш | осе́люєте |
| 3 особа | осе́лює | осе́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| осе́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | осе́лював | осе́лювали |
| жін. р. | осе́лювала | |
| сер. р. | осе́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| осе́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| осе́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| осе́лювавши | ||