| | |
| осе́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осе́люватися, осе́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осе́люймося, осе́люймось |
| 2 особа | осе́люйся, осе́люйсь | осе́люйтеся, осе́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осе́люватимуся, осе́люватимусь | осе́люватимемося, осе́люватимемось, осе́люватимемся |
| 2 особа | осе́люватимешся | осе́люватиметеся, осе́люватиметесь |
| 3 особа | осе́люватиметься | осе́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осе́лююся, осе́лююсь | осе́люємося, осе́люємось, осе́люємся |
| 2 особа | осе́люєшся | осе́люєтеся, осе́люєтесь |
| 3 особа | осе́люється | осе́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осе́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осе́лювався, осе́лювавсь | осе́лювалися, осе́лювались |
| жін. р. | осе́лювалася, осе́лювалась |
| сер. р. | осе́лювалося, осе́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осе́лювавшись |
