| | |
| оселя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оселя́тися, оселя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оселя́ймося, оселя́ймось |
| 2 особа | оселя́йся, оселя́йсь | оселя́йтеся, оселя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оселя́тимуся, оселя́тимусь | оселя́тимемося, оселя́тимемось, оселя́тимемся |
| 2 особа | оселя́тимешся | оселя́тиметеся, оселя́тиметесь |
| 3 особа | оселя́тиметься | оселя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оселя́юся, оселя́юсь | оселя́ємося, оселя́ємось, оселя́ємся |
| 2 особа | оселя́єшся | оселя́єтеся, оселя́єтесь |
| 3 особа | оселя́ється | оселя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оселя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оселя́вся, оселя́всь | оселя́лися, оселя́лись |
| жін. р. | оселя́лася, оселя́лась |
| сер. р. | оселя́лося, оселя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оселя́вшись |
