| | |
| оселя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оселя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оселя́ймо |
| 2 особа | оселя́й | оселя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оселя́тиму | оселя́тимемо, оселя́тимем |
| 2 особа | оселя́тимеш | оселя́тимете |
| 3 особа | оселя́тиме | оселя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оселя́ю | оселя́ємо, оселя́єм |
| 2 особа | оселя́єш | оселя́єте |
| 3 особа | оселя́є | оселя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оселя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оселя́в | оселя́ли |
| жін. р. | оселя́ла |
| сер. р. | оселя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оселя́вши |
