| осе́рдитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осе́рдитися, осе́рдитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осе́рдьмося, осе́рдьмось | |
| 2 особа | осе́рдься | осе́рдьтеся, осе́рдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осе́рджуся, осе́рджусь | осе́рдимося, осе́рдимось, осе́рдимся |
| 2 особа | осе́рдишся | осе́рдитеся, осе́рдитесь |
| 3 особа | осе́рдиться | осе́рдяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осе́рдився, осе́рдивсь | осе́рдилися, осе́рдились |
| жін.р. | осе́рдилася, осе́рдилась | |
| сер.р. | осе́рдилося, осе́рдилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осе́рдившись | ||