| | |
| осе́рдитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осе́рдитися, осе́рдитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осе́рдьмося, осе́рдьмось |
| 2 особа | осе́рдься | осе́рдьтеся, осе́рдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осе́рджуся, осе́рджусь | осе́рдимося, осе́рдимось, осе́рдимся |
| 2 особа | осе́рдишся | осе́рдитеся, осе́рдитесь |
| 3 особа | осе́рдиться | осе́рдяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осе́рдився, осе́рдивсь | осе́рдилися, осе́рдились |
| жін.р. | осе́рдилася, осе́рдилась |
| сер.р. | осе́рдилося, осе́рдилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осе́рдившись |
