| | |
| оси́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оси́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оси́люймо |
| 2 особа | оси́люй | оси́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оси́люватиму | оси́люватимемо, оси́люватимем |
| 2 особа | оси́люватимеш | оси́люватимете |
| 3 особа | оси́люватиме | оси́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оси́люю | оси́люємо, оси́люєм |
| 2 особа | оси́люєш | оси́люєте |
| 3 особа | оси́лює | оси́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оси́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оси́лював | оси́лювали |
| жін. р. | оси́лювала |
| сер. р. | оси́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оси́люваний |
| Безособова форма |
| оси́лювано |
| Дієприслівник |
| оси́лювавши |
