| | |
| осироти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осироти́тися, осироти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осироті́мося, осироті́мось, осироті́мся |
| 2 особа | осироти́ся, осироти́сь | осироті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осирочу́ся, осирочу́сь | осиротимо́ся, осиротимо́сь, осироти́мся |
| 2 особа | осироти́шся | осиротите́ся, осиротите́сь |
| 3 особа | осироти́ться | осиротя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осироти́вся, осироти́всь | осироти́лися, осироти́лись |
| жін.р. | осироти́лася, осироти́лась |
| сер.р. | осироти́лося, осироти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осироти́вшись |
