| | |
| оскоро́митися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оскоро́митися, оскоро́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оскоро́ммося, оскоро́ммось |
| 2 особа | оскоро́мся | оскоро́мтеся, оскоро́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскоро́млюся, оскоро́млюсь | оскоро́мимося, оскоро́мимось, оскоро́мимся |
| 2 особа | оскоро́мишся | оскоро́митеся, оскоро́митесь |
| 3 особа | оскоро́миться | оскоро́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оскоро́мився, оскоро́мивсь | оскоро́милися, оскоро́мились |
| жін.р. | оскоро́милася, оскоро́милась |
| сер.р. | оскоро́милося, оскоро́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оскоро́мившись |
