| | |
| осла́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осла́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осла́влюймо |
| 2 особа | осла́влюй | осла́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осла́влюватиму | осла́влюватимемо, осла́влюватимем |
| 2 особа | осла́влюватимеш | осла́влюватимете |
| 3 особа | осла́влюватиме | осла́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осла́влюю | осла́влюємо, осла́влюєм |
| 2 особа | осла́влюєш | осла́влюєте |
| 3 особа | осла́влює | осла́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осла́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осла́влював | осла́влювали |
| жін. р. | осла́влювала |
| сер. р. | осла́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осла́влюваний |
| Безособова форма |
| осла́влювано |
| Дієприслівник |
| осла́влювавши |
