| | |
| ослобони́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослобони́тися, ослобони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослобоні́мося, ослобоні́мось, ослобоні́мся |
| 2 особа | ослобони́ся, ослобони́сь | ослобоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослобоню́ся, ослобоню́сь | ослобонимо́ся, ослобонимо́сь, ослобони́мся |
| 2 особа | ослобони́шся | ослобоните́ся, ослобоните́сь |
| 3 особа | ослобони́ться | ослобоня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ослобони́вся, ослобони́всь | ослобони́лися, ослобони́лись |
| жін.р. | ослобони́лася, ослобони́лась |
| сер.р. | ослобони́лося, ослобони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ослобони́вшись |
