| | |
| ослов’я́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослов’я́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослов’я́нюймо |
| 2 особа | ослов’я́нюй | ослов’я́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослов’я́нюватиму | ослов’я́нюватимемо, ослов’я́нюватимем |
| 2 особа | ослов’я́нюватимеш | ослов’я́нюватимете |
| 3 особа | ослов’я́нюватиме | ослов’я́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослов’я́нюю | ослов’я́нюємо, ослов’я́нюєм |
| 2 особа | ослов’я́нюєш | ослов’я́нюєте |
| 3 особа | ослов’я́нює | ослов’я́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ослов’я́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ослов’я́нював | ослов’я́нювали |
| жін. р. | ослов’я́нювала |
| сер. р. | ослов’я́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ослов’я́нюваний |
| Безособова форма |
| ослов’я́нювано |
| Дієприслівник |
| ослов’я́нювавши |
