| ослуше́нство – іменник середнього роду | ||
| (вияв непослуху) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ослуше́нство | ослуше́нства |
| родовий | ослуше́нства | ослуше́нств |
| давальний | ослуше́нству | ослуше́нствам |
| знахідний | ослуше́нство | ослуше́нства |
| орудний | ослуше́нством | ослуше́нствами |
| місцевий | на/в ослуше́нстві | на/в ослуше́нствах |
| кличний | ослуше́нство* | ослуше́нства* |
| [книжн., рідко] |