| осля́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осля́чий | осля́ча | осля́че | осля́чі |
| родовий | осля́чого | осля́чої | осля́чого | осля́чих |
| давальний | осля́чому | осля́чій | осля́чому | осля́чим |
| знахідний | осля́чий, осля́чого | осля́чу | осля́че | осля́чі, осля́чих |
| орудний | осля́чим | осля́чою | осля́чим | осля́чими |
| місцевий | на/в осля́чому, осля́чім | на/в осля́чій | на/в осля́чому, осля́чім | на/в осля́чих |