| | |
| осліпи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осліпи́тися, осліпи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осліпі́мося, осліпі́мось, осліпі́мся |
| 2 особа | осліпи́ся, осліпи́сь | осліпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осліплю́ся, осліплю́сь | ослі́пимося, ослі́пимось, ослі́пимся |
| 2 особа | ослі́пишся | ослі́питеся, ослі́питесь |
| 3 особа | ослі́питься | ослі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осліпи́вся, осліпи́всь | осліпи́лися, осліпи́лись |
| жін.р. | осліпи́лася, осліпи́лась |
| сер.р. | осліпи́лося, осліпи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осліпи́вшись |
