| осліпи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осліпи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осліпі́мо, осліпі́м | |
| 2 особа | осліпи́ | осліпі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осліплю́ | ослі́пимо, ослі́пим |
| 2 особа | ослі́пиш | ослі́пите |
| 3 особа | ослі́пить | ослі́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осліпи́в | осліпи́ли |
| жін.р. | осліпи́ла | |
| сер.р. | осліпи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ослі́плений | ||
| Безособова форма | ||
| ослі́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| осліпи́вши | ||