| ослі́плення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ослі́плення | ослі́плення |
| родовий | ослі́плення | ослі́плень |
| давальний | ослі́пленню | ослі́пленням |
| знахідний | ослі́плення | ослі́плення |
| орудний | ослі́пленням | ослі́пленнями |
| місцевий | на/в ослі́пленні, ослі́пленню | на/в ослі́пленнях |
| кличний | ослі́плення* | ослі́плення* |