| | |
| ослі́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослі́плюватися, ослі́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослі́плюймося, ослі́плюймось |
| 2 особа | ослі́плюйся, ослі́плюйсь | ослі́плюйтеся, ослі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослі́плюватимуся, ослі́плюватимусь | ослі́плюватимемося, ослі́плюватимемось, ослі́плюватимемся |
| 2 особа | ослі́плюватимешся | ослі́плюватиметеся, ослі́плюватиметесь |
| 3 особа | ослі́плюватиметься | ослі́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослі́плююся, ослі́плююсь | ослі́плюємося, ослі́плюємось, ослі́плюємся |
| 2 особа | ослі́плюєшся | ослі́плюєтеся, ослі́плюєтесь |
| 3 особа | ослі́плюється | ослі́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ослі́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ослі́плювався, ослі́плювавсь | ослі́плювалися, ослі́плювались |
| жін. р. | ослі́плювалася, ослі́плювалась |
| сер. р. | ослі́плювалося, ослі́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ослі́плювавшись |
