| | |
| осмикну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осмикну́тися, осмикну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осмикні́мося, осмикні́мось, осмикні́мся |
| 2 особа | осмикни́ся, осмикни́сь | осмикні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмикну́ся, осмикну́сь | осмикнемо́ся, осмикнемо́сь, осмикне́мся |
| 2 особа | осмикне́шся | осмикнете́ся, осмикнете́сь |
| 3 особа | осмикне́ться | осмикну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осмикну́вся, осмикну́всь | осмикну́лися, осмикну́лись |
| жін.р. | осмикну́лася, осмикну́лась |
| сер.р. | осмикну́лося, осмикну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осмикну́вшись |
