| осмикну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осмикну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осмикні́мо, осмикні́м | |
| 2 особа | осмикни́ | осмикні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осмикну́ | осмикнемо́, осмикне́м |
| 2 особа | осмикне́ш | осмикнете́ |
| 3 особа | осмикне́ | осмикну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осмикну́в | осмикну́ли |
| жін.р. | осмикну́ла | |
| сер.р. | осмикну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осмикну́вши | ||