| | | | |
| осми́слюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | осми́слюваний | осми́слювана | осми́слюване | осми́слювані |
| родовий | осми́слюваного | осми́слюваної | осми́слюваного | осми́слюваних |
| давальний | осми́слюваному | осми́слюваній | осми́слюваному | осми́слюваним |
| знахідний | осми́слюваний, осми́слюваного | осми́слювану | осми́слюване | осми́слювані, осми́слюваних |
| орудний | осми́слюваним | осми́слюваною | осми́слюваним | осми́слюваними |
| місцевий | на/в осми́слюваному, осми́слюванім | на/в осми́слюваній | на/в осми́слюваному, осми́слюванім | на/в осми́слюваних |
