| | |
| осми́слюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осми́слюватися, осми́слюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | осми́слюватиметься | осми́слюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | осми́слюється | осми́слюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осми́слюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осми́слювався, осми́слювавсь | осми́слювалися, осми́слювались |
| жін. р. | осми́слювалася, осми́слювалась |
| сер. р. | осми́слювалося, осми́слювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осми́слювавшись |
