| | |
| осмути́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осмути́тися, осмути́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осмуті́мося, осмуті́мось, осмуті́мся |
| 2 особа | осмути́ся, осмути́сь | осмуті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмучу́ся, осмучу́сь | осмутимо́ся, осмутимо́сь, осмути́мся |
| 2 особа | осмути́шся | осмутите́ся, осмутите́сь |
| 3 особа | осмути́ться | осмутя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осмути́вся, осмути́всь | осмути́лися, осмути́лись |
| жін.р. | осмути́лася, осмути́лась |
| сер.р. | осмути́лося, осмути́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осмути́вшись |
