| осмутні́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осмутні́лий | осмутні́ла | осмутні́ле | осмутні́лі |
| родовий | осмутні́лого | осмутні́лої | осмутні́лого | осмутні́лих |
| давальний | осмутні́лому | осмутні́лій | осмутні́лому | осмутні́лим |
| знахідний | осмутні́лий, осмутні́лого | осмутні́лу | осмутні́ле | осмутні́лі, осмутні́лих |
| орудний | осмутні́лим | осмутні́лою | осмутні́лим | осмутні́лими |
| місцевий | на/в осмутні́лому, осмутні́лім | на/в осмутні́лій | на/в осмутні́лому, осмутні́лім | на/в осмутні́лих |
| [рідко] | ||||