| осмі́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осмі́лений | осмі́лена | осмі́лене | осмі́лені |
| родовий | осмі́леного | осмі́леної | осмі́леного | осмі́лених |
| давальний | осмі́леному | осмі́леній | осмі́леному | осмі́леним |
| знахідний | осмі́лений, осмі́леного | осмі́лену | осмі́лене | осмі́лені, осмі́лених |
| орудний | осмі́леним | осмі́леною | осмі́леним | осмі́леними |
| місцевий | на/в осмі́леному, осмі́ленім | на/в осмі́леній | на/в осмі́леному, осмі́ленім | на/в осмі́лених |
| [рідко] | ||||