| | |
| осмі́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осмі́литися, осмі́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осмі́льмося, осмі́льмось |
| 2 особа | осмі́лься | осмі́льтеся, осмі́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмі́люся, осмі́люсь | осмі́лимося, осмі́лимось, осмі́лимся |
| 2 особа | осмі́лишся | осмі́литеся, осмі́литесь |
| 3 особа | осмі́литься | осмі́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осмі́лився, осмі́ливсь | осмі́лилися, осмі́лились |
| жін.р. | осмі́лилася, осмі́лилась |
| сер.р. | осмі́лилося, осмі́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осмі́лившись |
