| | |
| осмі́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставити себе в смішне становище) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осмі́шуватися, осмі́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осмі́шуймося, осмі́шуймось |
| 2 особа | осмі́шуйся, осмі́шуйсь | осмі́шуйтеся, осмі́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмі́шуватимуся, осмі́шуватимусь | осмі́шуватимемося, осмі́шуватимемось, осмі́шуватимемся |
| 2 особа | осмі́шуватимешся | осмі́шуватиметеся, осмі́шуватиметесь |
| 3 особа | осмі́шуватиметься | осмі́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмі́шуюся, осмі́шуюсь | осмі́шуємося, осмі́шуємось, осмі́шуємся |
| 2 особа | осмі́шуєшся | осмі́шуєтеся, осмі́шуєтесь |
| 3 особа | осмі́шується | осмі́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осмі́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осмі́шувався, осмі́шувавсь | осмі́шувалися, осмі́шувались |
| жін. р. | осмі́шувалася, осмі́шувалась |
| сер. р. | осмі́шувалося, осмі́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осмі́шувавшись |
