| | |
| оснасти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оснасти́тися, оснасти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оснасті́мося, оснасті́мось, оснасті́мся |
| 2 особа | оснасти́ся, оснасти́сь | оснасті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оснащу́ся, оснащу́сь | оснастимо́ся, оснастимо́сь, оснасти́мся |
| 2 особа | оснасти́шся | оснастите́ся, оснастите́сь |
| 3 особа | оснасти́ться | оснастя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оснасти́вся, оснасти́всь | оснасти́лися, оснасти́лись |
| жін.р. | оснасти́лася, оснасти́лась |
| сер.р. | оснасти́лося, оснасти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оснасти́вшись |
