| осна́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (плотар) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | осна́ч | осначі́ |
| родовий | оснача́ | осначі́в |
| давальний | осначе́ві, осначу́ | оснача́м |
| знахідний | оснача́ | осначі́в |
| орудний | осначе́м | оснача́ми |
| місцевий | на/в осначе́ві, осначу́, осначі́ | на/в оснача́х |
| кличний | осна́чу | осначі́ |
| [діал.] |