| | |
| оснаща́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оснаща́тися, оснаща́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оснаща́ймося, оснаща́ймось |
| 2 особа | оснаща́йся, оснаща́йсь | оснаща́йтеся, оснаща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оснаща́тимуся, оснаща́тимусь | оснаща́тимемося, оснаща́тимемось, оснаща́тимемся |
| 2 особа | оснаща́тимешся | оснаща́тиметеся, оснаща́тиметесь |
| 3 особа | оснаща́тиметься | оснаща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оснаща́юся, оснаща́юсь | оснаща́ємося, оснаща́ємось, оснаща́ємся |
| 2 особа | оснаща́єшся | оснаща́єтеся, оснаща́єтесь |
| 3 особа | оснаща́ється | оснаща́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оснаща́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оснаща́вся, оснаща́всь | оснаща́лися, оснаща́лись |
| жін. р. | оснаща́лася, оснаща́лась |
| сер. р. | оснаща́лося, оснаща́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оснаща́вшись |
