| | |
| осна́щуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осна́щуватися, осна́щуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осна́щуймося, осна́щуймось |
| 2 особа | осна́щуйся, осна́щуйсь | осна́щуйтеся, осна́щуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осна́щуватимуся, осна́щуватимусь | осна́щуватимемося, осна́щуватимемось, осна́щуватимемся |
| 2 особа | осна́щуватимешся | осна́щуватиметеся, осна́щуватиметесь |
| 3 особа | осна́щуватиметься | осна́щуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осна́щуюся, осна́щуюсь | осна́щуємося, осна́щуємось, осна́щуємся |
| 2 особа | осна́щуєшся | осна́щуєтеся, осна́щуєтесь |
| 3 особа | осна́щується | осна́щуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осна́щуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осна́щувався, осна́щувавсь | осна́щувалися, осна́щувались |
| жін. р. | осна́щувалася, осна́щувалась |
| сер. р. | осна́щувалося, осна́щувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осна́щувавшись |
