| | |
| осно́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осно́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осно́вуймо |
| 2 особа | осно́вуй | осно́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осно́вуватиму | осно́вуватимемо, осно́вуватимем |
| 2 особа | осно́вуватимеш | осно́вуватимете |
| 3 особа | осно́вуватиме | осно́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осно́вую | осно́вуємо, осно́вуєм |
| 2 особа | осно́вуєш | осно́вуєте |
| 3 особа | осно́вує | осно́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осно́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осно́вував | осно́вували |
| жін. р. | осно́вувала |
| сер. р. | осно́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осно́вувавши |
