| особо́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | особо́вий | особо́ва | особо́ве | особо́ві |
| родовий | особо́вого | особо́вої | особо́вого | особо́вих |
| давальний | особо́вому | особо́вій | особо́вому | особо́вим |
| знахідний | особо́вий, особо́вого | особо́ву | особо́ве | особо́ві, особо́вих |
| орудний | особо́вим | особо́вою | особо́вим | особо́вими |
| місцевий | на/в особо́вому, особо́вім | на/в особо́вій | на/в особо́вому, особо́вім | на/в особо́вих |