| осові́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осові́лий | осові́ла | осові́ле | осові́лі |
| родовий | осові́лого | осові́лої | осові́лого | осові́лих |
| давальний | осові́лому | осові́лій | осові́лому | осові́лим |
| знахідний | осові́лий, осові́лого | осові́лу | осові́ле | осові́лі, осові́лих |
| орудний | осові́лим | осові́лою | осові́лим | осові́лими |
| місцевий | на/в осові́лому, осові́лім | на/в осові́лій | на/в осові́лому, осові́лім | на/в осові́лих |
| [розм.] | ||||