| осолові́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осолові́лий | осолові́ла | осолові́ле | осолові́лі |
| родовий | осолові́лого | осолові́лої | осолові́лого | осолові́лих |
| давальний | осолові́лому | осолові́лій | осолові́лому | осолові́лим |
| знахідний | осолові́лий, осолові́лого | осолові́лу | осолові́ле | осолові́лі, осолові́лих |
| орудний | осолові́лим | осолові́лою | осолові́лим | осолові́лими |
| місцевий | на/в осолові́лому, осолові́лім | на/в осолові́лій | на/в осолові́лому, осолові́лім | на/в осолові́лих |
| [розм.] | ||||