| | |
| осоро́млюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осоро́млюватися, осоро́млюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осоро́млюймося, осоро́млюймось |
| 2 особа | осоро́млюйся, осоро́млюйсь | осоро́млюйтеся, осоро́млюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осоро́млюватимуся, осоро́млюватимусь | осоро́млюватимемося, осоро́млюватимемось, осоро́млюватимемся |
| 2 особа | осоро́млюватимешся | осоро́млюватиметеся, осоро́млюватиметесь |
| 3 особа | осоро́млюватиметься | осоро́млюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осоро́млююся, осоро́млююсь | осоро́млюємося, осоро́млюємось, осоро́млюємся |
| 2 особа | осоро́млюєшся | осоро́млюєтеся, осоро́млюєтесь |
| 3 особа | осоро́млюється | осоро́млюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осоро́млюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осоро́млювався, осоро́млювавсь | осоро́млювалися, осоро́млювались |
| жін. р. | осоро́млювалася, осоро́млювалась |
| сер. р. | осоро́млювалося, осоро́млювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осоро́млювавшись |
