| | |
| осоро́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осоро́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осоро́млюймо |
| 2 особа | осоро́млюй | осоро́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осоро́млюватиму | осоро́млюватимемо, осоро́млюватимем |
| 2 особа | осоро́млюватимеш | осоро́млюватимете |
| 3 особа | осоро́млюватиме | осоро́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осоро́млюю | осоро́млюємо, осоро́млюєм |
| 2 особа | осоро́млюєш | осоро́млюєте |
| 3 особа | осоро́млює | осоро́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осоро́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осоро́млював | осоро́млювали |
| жін. р. | осоро́млювала |
| сер. р. | осоро́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осоро́млювавши |
