| остеоге́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | остеоге́нний | остеоге́нна | остеоге́нне | остеоге́нні |
| родовий | остеоге́нного | остеоге́нної | остеоге́нного | остеоге́нних |
| давальний | остеоге́нному | остеоге́нній | остеоге́нному | остеоге́нним |
| знахідний | остеоге́нний, остеоге́нного | остеоге́нну | остеоге́нне | остеоге́нні, остеоге́нних |
| орудний | остеоге́нним | остеоге́нною | остеоге́нним | остеоге́нними |
| місцевий | на/в остеоге́нному, остеоге́ннім | на/в остеоге́нній | на/в остеоге́нному, остеоге́ннім | на/в остеоге́нних |