| | |
| осте́рбувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осте́рбувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осте́рбуймо |
| 2 особа | осте́рбуй | осте́рбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осте́рбуватиму | осте́рбуватимемо, осте́рбуватимем |
| 2 особа | осте́рбуватимеш | осте́рбуватимете |
| 3 особа | осте́рбуватиме | осте́рбуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осте́рбую | осте́рбуємо, осте́рбуєм |
| 2 особа | осте́рбуєш | осте́рбуєте |
| 3 особа | осте́рбує | осте́рбують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осте́рбуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осте́рбував | осте́рбували |
| жін. р. | осте́рбувала |
| сер. р. | осте́рбувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осте́рбуваний |
| Безособова форма |
| осте́рбувано |
| Дієприслівник |
| осте́рбувавши |
