| остзе́єць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (балтійський німець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | остзе́єць | остзе́йці |
| родовий | остзе́йця | остзе́йців |
| давальний | остзе́йцеві, остзе́йцю | остзе́йцям |
| знахідний | остзе́йця | остзе́йців |
| орудний | остзе́йцем | остзе́йцями |
| місцевий | на/в остзе́йцеві, остзе́йці, остзе́йцю | на/в остзе́йцях |
| кличний | остзе́йцю | остзе́йці |
| [іст.] |